Откуда взялся этот насморк?
Мне непонятно - почему?
Какой болезни это паспорт?
Какие вирусы в узду
Меня заправили и едут
Словно на тройке воронных?
То ль подхватил их от соседа?
То ль от каких других больных?
И хоть не часто беспокоит
Меня мой насморк боевой,
Но есть момент, где он героем
Блефует на передовой,
Где он внезапно атакует, -
Артподготовка начата, -
Разрывы острые и пули
Летят по кругу от меня!
И зачастят внезапно чихи,
И кто им ленту подаёт?
И пронесётся словно вихрь
Тачанка. Чешет пулемёт!
И пережив его атаку,
Его стремительный налёт,
Вылазят сопли, после раком
Втяну их снова в нос и в рот.
И Богу честь, что без последствий
Особых нынче обошлось,
Но начинать ли комплекс следствий
С врачами "ухо, горло, нос"?
Иль игнорировать атаку -
Ну, на войне, как на войне!
Иль от бессилия заплакать -
За что напасть такая мне?
Мы все больны, никто здоровым
Отсюда, братцы, не уйдет,
Цени же жизнь, ведь по любому
Ты пережил её налет!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Здравствуй , мама - Николай Зимин Вновь весна .И дни спешат и рвутся
В твои окна мартовским теплом.
Как хочу , родная , я вернуться
В тот забытый , старенький наш дом.
Посмотри в окно. Начало марта.
Время то , когда хочу так жить...
И чего еще мне в жизни надо ---
Это чтоб любили и любить!.. "
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
Для детей : Осы - Владимир Деменин Когда мы открываем в окружающем нас мире что – то новое для себя. Мы начинаем удивляться как всё точно мудро продуманно до мельчащих деталей… и ловим себя на мысли это же всё создал наш Бог Мудрый и Великий!!!